Всеукраїнське об'єднання "ВОЛЯ" - Офіційний сайт.

1.Соціальо-економічне та політичне становище напряму      залежить від рівня суспільної свідомості та духовності. Прикро, але для характеристики більшості наших співвітчизників і нині  виправдано використовувати слова Пушкіна:

У результаті, народ має таких керманичів, на яких заслуговує і серйозні загрози для Украни несуть відсутність життєздатного світогляду та ідеології, домінування матеріальних цінностей над духовними, індивідуалізму над колективізмом, приватних чи кланових інтересів над громадськими. Сучасна українська демократія все більше нагадує режим, що характеризується холодною війною багатих проти бідних, яку веде держава.

   Дієвим інструментом такої війни стали підконтрольні кланово-олігархічним угрупованням партії. У кожної із таких є свої лозинські, котрі фінансують роботу виборчих штабів із надією отримати щедрі дивіденти. Для цього вони повсякчас прагнуть перет

ворювати владу на бізнес шляхом розстановки підконтрольних кадрів: голів держадміністрацій і мерів, керівників податкової і прокуратури, начальників-міліціонерів і керівників органів землеустрою...  Таким чином формується потворна, аморальна влада. А корупційні скандали, земельні й бюджетні оборудки стали сумною прикметою наших днів. І виборча кампанія, на жаль,  майже нічого не змінила у суспільстві.

  2.- Не лише для оздоровлення людини, сім’ї та країни, а для виживання кожного із нас і всього людства необхідно вчитися відчувати і розуміти імпульси, енергії, сили, закони вселенського розвитку, жити у злагоді з ними. На цьому має базуватися світогляд українців.

   Переконаний, що його утверджуватиме ідеологія розбудови життєвого простору на засадах духовності, справедливості, інтелекту та народовладдя.

   Для реалізацїї

поставлених цілей важливо вивчати і пропагувати кращий досвід суспільного і державного устрою, згуртовувати духовних співвітчизників. А такими є  люди, які мають мужність озброїтися совістю і йти вірними дорогами життя.

   Сьогодні цей поступ вимагає відмови від принципу хуторянського індивідуалізму „моя хата з краю” і об’єднання заради виховання молоді, розвитку національної культури, збереження природи, вирішення економічних і соціальних проблем громад і суспільства вцілому. При цьому нагальною є потреба невтомного роз’яснення співвітчизникам здавалось би очевидної істини: ефективний розвиток нації можливий тільки у своїй державі. А держави не будують розпродуючи і розкрадаючи власність, що створювали діди і батьки, та перетворюючи робітн

ичий клас на безробітних, торгашів або безправних рабів сучасних олігархів. Така політика є несправедливою і злочинною. Історична справедливість вимагає не допустити розпродажу українських чорноземів та подальшого розшарування спільноти на вітчизняних чи іноземних феодалів-латифундистів та кріпаків.

3.- Насамперед, варто провести ретельний аналіз стану справ у владних коридорах, здійснити „інвентаризацію” найбільш резонансних управлінських рішень та арестацію кадрів. При органах влади слід створити центри генерування ідей, залучити до співпраці фахівців, для яких слова мораль і совість не пустий звук.

На часі й якнайш

ирше впровадження громадського самоврядування. Споконвіку на наших землях були поширені практики прийняття рішень колективно: на віче, раді чи козацькому крузі. Тому актуальним є формування владних інституцій, що не прийматимуть жодного важливого рішення без згоди громади. А не допустити у цих процесах стихійності може влада духовного, справедливого інтелекту, яку й потрібно утверджувати в суспільстві.

 4. - Щодо „правого” спрямування ви перебільшуєте. Але я дійсно вважаю себе націоналістом до тієї межі де домінує любов до свого народу, його історії, культури та традицій, де відстоюються національні інтереси та принципи соціальної справедливості.

5. - До певної міри – так. І міра ця буде залежати від духовної та інтелектуальної спроможності кадрів націоналістичних політичних сил.

6.- За себе, за повагу до власного сумління. Тобто проголосую проти обох кандидатів.

7.-У короткотерміновій перспективі – в значній мірі схильний до авторитаризму або диктаторства кандадат, який відстоюватиме ліберальні цінності, кланово-олігархічні інтереси та вигоди головних кредиторів держави. Але від цієї перемоги, сподіваюсь, суспільство протверезішає дуже швидко.

Олександр Солонець  - черкаський журналіст

1. Всілякі журналістські кодекси та європейські стандарти взагалі забороняють мені щось "оцінювати", принаймні у власних матеріалах. Якщо ж ідеться саме про персональну позицію без будь-якого нав’язування комусь якихось "стереотипів"... Я б назвав свій погляд на сучасні суспільні процеси "здоровим європейським скептицизмом" І тут "Остапа понесло"... Якщо на це, дуже широке питання відповісти кількома словами – "Стан абсурду, совка". Або – "нормальний для цих людей стан". Може, більшого не потрібно.Або – "високорозвинена клерківсько-міліцейська країна", Чи – "прекрасна олігархічна республіка". Мабуть, це весело. Може, "непатріотично".Можна, втім, ще поговорити про "рідну неньку", "пуп Землі", "найкращі черкаські чорноземи" чи в форматі "похмільного синдрому в славній Кацапетівці, нє, Черкасівці" намагатися на місцевому ТБ, перепрошую, вичленити якісь майже патріотичні звуки... Щось не про те я.Якщо ж хтось від нудьги захоче почути розлогіші рефлексії – будь ласка.Тільки не сильно бийте ногами – я ж, так би мовити, з любові.Про високе і вічне я б теж не проти. Тим паче говорять про нього клерки-хабарники-відкатники, великі меценати-олігархи. Це модно зараз – чого варте високе мистецтво футбольної Донбас-Арени Ахметова чи Пінчук-Арт-центру, місцевих "культурних" програм. Про високе говорити, звичайно, поважніше й корисніше для здоров’я, ніж про відкати з цієї культури.Одним словом, в самому питанні "як ви оцінюєте.... стан в політиці, економіці абощо" криється відповідь. "Еліта" їх усіх і нас разом узятих просто "ОЦІНЮЄ", тобто схему отримання прибутку реалізує в політиці, економіці, культурі тощо. За рахунок плебсу. Народ теж ОЦІНЮЄ – свої гаманці, сплату майже всіх своїх доходів на податки, комуналку і т. д.Про кредити взагалі говорити "весело". Світова криза кризою, але ніхто так свій народ не кинув, як ця вся наша "еліта" – чого вартий стрибок у прірву гривні. "Ділки" заробили мільярди, а тисячі людей втратять єдину квартиру, авто і так далі.Одним словом, в так званих "громадянських суспільствах" хабарників і злочинців теж багато, але банківські відсотки в "кризу" зменшують до нулів. А в нас – підвищують. Бачте – банкіри теж плачуть.І справа не в банках – чхати на них. Тим паче сусід, "друг" чи співгромадянин скаже: "Та то лохів кинули, а ми ж розумні".Це система, країна. Банки це чи танки, заводи чи землі простим розчерком пера чи галімої кулькової ручки віддані Кучмою чи Кравчуком, або захоплені рейдерами всіляких Тимошенок-Ющенків, Януковичів-Ахметових (будь-яка схожість із реальними прізвищами, очевидно, суто випадкова, які в все в нашому житті).Захищають і доять цю провідну світову систему (їм є чим пишатися) всі "провідні" й такі любимі, як показали вибори Президента-2010, цим плебсом партії і "лідери". Решта партійок й вождиків навколо них просто підбирають з-під столу, розважаючи інтригами та дрібними показовими "війнами".Скажуть – народ дозрів до "нового політика" – "феномен Тігіпка" тут згадають."Нового" і "сильного", який чомусь саме перед офіційним "знеціненням" банківської системи, тобто перед великим кидком народу, свою ТАС-групу продав на піці вартості, заробивши у сім-вісім разів більше, ніж вклавши.І не треба заздрити – може, нюх в людини. Комсомольські вожді можуть і більше. Ще перед виборами, зважаючи на досвід роботи в команді Кучми і Януковича, як і на виторгувану дещо раніше посаду віце-прем’єра в Уряді Тимошенко, він забезпечив собі прем’єрське крісло чи "долю" при будь-якому результаті. Так, довелося витратитися – чи не найбільше купив журналістських статтей на виборах у великих містах. Місцеві штаби фактично не існували... Але ж – відіб’є. І, швидше – рано, ніж пізно. Тим паче зайнятися йому все одно поки нічим – в умовах продажу компанії шведам йому поки заборонили займатися офіційною банківсько-фінансовою діяльністю. Нічого, політика – прибутковіша.Так, події 2004 року, незалежно від кольорів і гасел, були шансом поставити їх на місце. Їх усіх – різних кольорів та так званих "ідеологій"... І справа тут не в "розчаруванні" – якесь слово для "лузерів". Хоч всякі "революції" не повторяться найближчі десять років, але ж досвід є. Це типу я кидаю отпимістичний "месидж".І грошей нам олігархічних чи іноземних не треба – просто душа погуляє... Невідомо, чи без крові...Цей монолог можна було вважати відповіддю на всі запитання.Якщо ви ще читаєте це – по кілька речень на інші питання.

2. Вихід я вже вказав – попереду. Але що там – кров чи біла одежа святих – невідомо.Не знаю, чи варто тут виокремлювати якось Черкащину. Ну, провінція і пуп Землі, принаймні чорноземної. Хоча, як постійно кричить один із кандидатів на пост губернатора Лук’янець, що вже потер це крісло при Кучмі – чорноземи то ерозійні й через тридцять років зникнуть. Хто винен – поки ще чинний Черевко, чи всі вони – вгадайте самі.А після виборів нічого не зміниться. Ні, зміняться схеми й адресати відкатів-хабарів з вічним адресантом – народом.

3. Місцеві вибори в травні вже офіційно хочуть відмінити – навіть "рідний" БЮТівський Томенко, що має своїх опонентів креатурам від БЮТу Губського-Костенка на крісло губернатора, заявив це на місцевому ТБ.Чи потрібні вони, вибори, "не зеку" – залежить від його домовленостей із Тігіпком чи Ющенком, чи Тимошенко. Може відбутися так, що за місцевими будуть відразу й дострокові парламентські.Навіть якщо відбудуться – народ "схаває" ще президентські політтехнології про "непрохідних", "менше зло", "нових Тігіпків"... Такі ми добродушні, консервативні, "прагматичні" й "високодуховні".З відносно нових, хто може потрапити до місцевих органів влади чи парламенту – "Свобода", яка конкуруватиме з УНП. Доцільніше було б, мабуть, об’єднати ці сили.Ще на цьому "фронті" боротиметься Ющенко, який через свою більшу "прохідність" взяв на Західній Україні набагато більше, ніж та ж "Свобода". А також – через катастрофічний провал кампанії самою "Свободою".Ну, звісно – сили Тігіпка та Яценюка."Якби моя політична сила перемогла..." – по-перше, я позапартійний як журналіст, який шанує, хоч і не надто любить, цю професію через "лакейство" і "заробітчанство".Але якби перемогла "нова" сила – вона б для подолання кризи мала б, по-перше, (це початок моєї майбутньої президентської програми) націоналізувати чи "перепродати" чимало підприємств, земель і так далі. Тільки "по-чесному". Ось – нові джерела доходів.Запровадити щось на рівні "розстрілу" чи пожиттєвого ув’язнення з конфіскацією майна всієї сім’ї за хабар і тому подібне. Для цього – реформувати й надати серйозні повноваження "каральним органам" – СБУ, МВС, прокуратурі, судам. Всередині цих систем – таке саме покарання за корупцію.Як виявляти? Наприклад, встановити камери в кабінетах, офіційно прослуховувати всі розмови чиновників та їх сімей. Відслідковувати кожен їх крок.Де взяти стільки "мєнтів" і як не перетворити країну в квазіполіцейську? По-перше, в нас сьогодні "мєнтів" та іже з ними, які захищають владу від народу, десь втричі (можна в принципі глянути статистику) більше, ніж армійців, які мають "захищати Батьківщину". Так ось – щоб не робити їх безробітними – можна їх примусити захищати народ від влади. Тобто створити в містах невеликі відділи швидкого реагування і боротьби з бандитизмом, а всіх решту – на антикорупційну діяльність влади. Крім того – видати людям усю боєздатну зброю, яка не використовується Армією. Дозволити купівлю і продаж зброї. Так суспільство буде самоконтролюватися.Як елемент політики працевлаштування – з безробітних створювати патрулі народних "дружинників" для "охорони громадського порядку". З тих же безробітних чи представників різних професій можна створити постійно змінні (ротація з нових безробітних чи тих, хто ще не залучався) "контрольні" відділи за діяльністю уже антикорупційних "спецслужб". Так – не допустимо створення касти спецслужб чи військових переворотів. Вони будуть працювати як у складі спецгруп, які слідкують за владою, так і в складі груп, які слідкують за "спецгрупами" та спецслужбами. Корупція серед них каратиметься так само жорстко, як і серед влади.Це, звичайно, треба здійснювати на загальнонаціональному рівні. Ну якщо йдеться про "наведення ладу" суто на Черкащині – тільки створення нової "Холодноярської республіки".

4. Я дивлюся на політику і країну збоку-зверху-знизу і зсередини, а не як прихильник тої чи іншої політичної сили. Хоча, дякувати Богу, мої корені – з різних регіонів країни і навіть з Греції. Тобто мені рідними є як Галичина, так і південно-східне Приазов’я, як Поділля, Київ та Черкащина, так і острів Кріт. Я чудово знаю, що таке націоналізм не тільки завдяки лекціям та архівним матеріалам мого викладача Володимира Сергійчука та дискусіям з товаришами-істориками. Я зсередини знаю його сьогоднішній стан – доволі примітивний, треба визнати. Націоналізму в Україні сьогодні фактично немає, тому що націоналізм – це конкретна націозахисна дія. Якщо сьогодні для боротьби з "окупантами" (той, хто жирує зарахунок народу – теж "окупант") потрібен був терор – вони б це робили. Мені нецікаві дискусії про героїв чи "фашистів", а також про нагородження Бандери чи Шухевича. Якщо їх визнала більшість на "малій Батьківщині", ті, хто жив і діяв з ними, з ким вони захищали домівки та сім’ї, а не мовчки вмирали з голоду, їх сини і внуки – честь їм. Звичайно, КГБ-істи, їх потомки, а також ті, хто заселявся туди для боротьби з "бандерівцями" будуть плюватися. А історикам – архіви в руки. Крапка.

5. Якщо це будуть націоналісти за дією – в принципі вони можуть навести лад. Очевидно, тут не йдеться про "фашизм" та всілякі "етнічні чистки". З іншого боку, я прихильник такого собі "націонал-анархізму", хоча маса і політики звикли патякати про "розгнуздану некеровану анархію". Кожна територія, точніше її мешканці, якщо вони відчувають свою певну винятковість і хочуть офіційно її закріпити певними законами – можуть створювати так звані республіки. З обмеженнями – щоб не було вотчин "олігархів". Саморегуляція і самофінансування плюс десятину – в загальнодержавний "котел" типу для Армії і так далі. Почнемо з "Холодноярської республіки". Ну і вже зазначений контроль за владою та жорсткі покарання за корупцію. До речі, за крадіжку я б теж конфісковував все майно. Крім того, "республіки" знімуть спекуляції на мовні та історичні теми.

6. Проти всіх - як би "розумні" політтехнологи та ті, хто "повелися", не переконували про "менше зло". Ми всі тоді стаємо "меншим злом".

7. Дружба :-)

1.Як ніякий…тому що при владі зараз занходяться люди, які ні за Україну , ні за Черкащину не переживають. Одарич, який голова міста, перебіг вже з 3 партій, а потім продався жидам, потім ще хтозна кому…ну як така людина може керувати містом?

2.Поки до влади не прийдуть націоналісти, ніяких змін не може бути! Тільки націонкаліст, якщо він живе на своїй землі, любить свою державу, тільки він може переживать за свій народ.

3.На жаль, народ ще не «дозрів», на жаль поки наша сила ще не прийде до влади…але коли прийде, то я думаю, ми всі разом станемо і допоможемо, щоб усе було так яквоно пивинно бути!

4.Так, націоналістом, вважаю себе тільки націоналістом! Нам Господь дав націю,дав мову,дав народ і ми повинні по Божим заповідям це любити, якщо ми відходимо від націоналізму - значить, ми відкидуєм від себе Бога і все те що він нам заповідає.

5.Звичайно! Тільки якщо націоналісти,дійсно націоналісти, прийдуть до влади ,тільки вони зможуть навести лад.

6.Вибору у нас немає…прийдеться , мабуть,за Юлію Тимошенко…

7.А хто переможе...

Михайло Вакуленко - голова міської організації Всеукраїнське обєднання "Свобода"

1.В Черкасах спостерігається стабільно-кризовий стан у всіх сферах життєдіяльності міста протягом останніх 10-12 років. Ми перебуваємо на межі техногенних катастроф, епідемій, інших масових нещасть у місті.

2.Проблемою виходу із кризового стану, а точніше відвернення майбутніх катастроф у період між виборами Президента 7 лютого 2010 року і місцевими виборами 30 травня 2010 року займатися в місті немає кому, і ніхто ці проблеми вирішувати не буде. В місті відсутній господар, відсутня зацікавлена команда однодумців. У час між двома виборами прискореними темпами „прихватизовиватимуть” землю, комунальне майно, бюджетні ресурси.

3.Черкаси потребують очищення влади. Міськвиконком потрібно очистити від корупціонерів, хабарників, кумів, сватів, родичів які пролізли на посади але не вміють працювати. Їх місце повинні зайняти патріоти міста, фахівці своєї справи, яким не байдуже майбутнє нашого міста.

4.Так, я український націоналіст.

6.У другому турі виборів Президента немає мого кандидата, тому я проголосую проти обох претендентів.

7.На жаль, переможуть олігархи, саме тому ми є національною опозицією.

Юрій Марштупа - співак, соліст Черкаського акакдемічного народного хору.

1.Жопа.

2.По-перше,  щоб наш народ на даному етапі не підтримав жодного з кандидатів у Президенти. А по-друге, доти, поки ВР не прийме нові закони про вибори на усіх рівнях, ніяких змін я не бачу. Так будуть пити кров...

3.Найголовніще й понадпершочергове: Реформи! Реформи в освіті, позаяк за 18 років Незалежності, ми в Україні не виховуємо українців. Загальноосвітня школа аж смердить совком. Будуть нові люди – молоді українські націонал-патріоти, зміниться на краще й Україна.

4.Тільки націоналістом. Без усіляких приставок. Націоналістом до останньої клітини мого організму...

5.100%. Бо інакше – ніхто цього не зробить.

6.Ні за кого! Дехто тут розповідає про „менше зло”, то нехай „хохли” так і роблять. Я ж – українець!

7.З часом побачите – переможуть тільки лише національно-патріотичні стили.
Націоналісти усіх країн, єднайтеся!

Юрій Громовський - голова обласної організації Народний Рух України

1.В політичному, вважаю, що безлад.

В соціально-економічному - занепад,

в екологічному - загрозливий, ще

не катастрофа, але...

2.Я так думаю: президенські вибори,

чи місцеві вибори мало що можуть

змінити в цій ситуації. Тому я і

не бачу, щоб щось таке було.

3. У випадку, якщо моя політична

сила на місцевих виборах перемогла,

ми б сконцентрували увагу на корупції,

ми б сконцентрували увагу на хабарництві

- ось це б були перші кроки. Однак,

на місцевому рівні ми всіх питань

розв'язати не можемо. Щось би покращили,

пом'якшили ситуацію і не більше.

4. Кожен вкладає у слово "націоналіст"

різний зміст. Я вважаю, що націоналізм -

вищий вияв патріотизму. Я вважаю себе

суперпатріотом, вважаю себе націоналістом.

Хоча багатьма це слово трактується по

різному.

5. Тут залежить, які націоналісти прийдуть

до влади. Персонально - які люди, бо

одна ідея змінити нічого не може, а можуть

змінити люди "заражені" цією ідеєю.

6. За Юлію Володимірівну, як за "менше зло"

, "меншу шкоду"

7. Сподіваюсь Юлія Володимірівна.

Наталка Мамалига - співачка, актриса Черкаського Академічного Драматичного Театру

1.Не задовільно на Черкащині, як і скрізь по Україні. Почну з екологічного: в нас є багато проблем у багатьох напрямках, які не вирішуються, є питання загазованості міста.Політичний стан в нас ніякий! Соціально - економічний, ну я ,звичайно, не економіст, але те, що не працюють підприємства... Я ось бюджетник, і мій економічний стан залежить від стану бюджету Черкаської області і зокрема Черкас.

2. Працювати! На мою думку, чим би не закінчилися президенські вибори, потрібно щоб кожен займався своєю справою - тоді все стане на місця.Те, що ми там будемо багато балакати,  чи багато хотіти, емоційно махати руками,бити себе в груди - нічого не вирішить.Тобто моя думка - кожен має робити те на що він вчився, чим він займається і займатися своєю професією.

3. Я в принципі не зовсім компетентна в цьому питанні, але можу відповісти чого я б очікувала в сфері мистецтва в Черкасах. Я б хотіла, щоб Театр черкаський очолила українська людина, чи, хоча б, людина, яка заговорить українською мовою.Хотілося б, щоб репертуар Черкаського драмтеатру наповнився не тільки шароварними виставами, а й сучасною класикою,написаною вже сучасними драматургами, ну хотілося б дуже. І плоюс - тією класикою, яка вже написана, класика, яка перекладена українською мовою.На мою думку, якщо взяти виставу яка називається у нас українською, хоча насправді вона є псевдоукраїнською, і в якій гумор "знаходиться" нижче штанів...Є ж вистави, перекладені вже українською мовою і їх моральна користь набагато більша, ніж від тієї ж самої „Кайдашевої сім'ї”.

4.Так,вважаю.

5.Певно,бо хто як не націоналісти, як не українці повинні вирішувати долю нашої землі, наших дітей - нашого майбутнього.

6. Там де третє віконечко стоїть , там і буде моя галочка стояти.Проти всіх.

7. Ніхто не переможе.

Хочу додати.В нас чомусь розуміють Україну в Черкаському хорі, шароварних виставах, в українському борщі, в варениках, горілці і салі... А поняття України, в тому числі й  українського мистецтва, набагато ширше, набагато глибше, набагато філософічніше, можна так сказати, ніж те, що ми бачимо зовні. Хочеться щоб усе це було справжнім, а не штучним. І знову таки, мені дуже хочеться, щоб директор Черкаського Драматичного Академічного Українського Театру, нарешті заговорив українською мовою...Можливо, це не змінить його поглядів, але закріпить його місце в суспільстві!

Володимир Мамалига - журналіст, громадський і політичний діяч, директор телеканалу "Антена плюс"

1. В Україні політичний стан можна оцінити так, знаєте коли людина стає в болото і нога провалюється, провалюється  все далі в трясовину, ось зараз такий момент,щ о ми врешті решт досягнемо твердого дна, що врешті решт це багно має припинитися, воно ще йде, але всетаки на моє розуміння тверде дно є. Оце все що довкола відбувається  (не хочу висловлюватися нелітературними виразами, недрукованими), але воно має врешті решт припинитися. В Черкассах ,  воно може припинитися виключно після зміни влади, яку в нас обособлюють приїжджі люди..варяги як їх ще можна назвати, які все життя не виробили нічого, а займалися тільки рейдерством , крадіжками і сумнівними політичними проектами.

 2.По-перше зараз про президенські вибори нічого не відомо, а я не пророк, нажаль,так що нікому не відомо коли вони закінчатья  і те, що вибори не закінчаться не за тиждень, ні за місяць – це факт, і якщо вони закінчаться хоча б до кінця цього року це буде чудово, тому що  я маю наувазі: вибори закінчаться, коли відбудеться інавгурауція нового президента, сформуються нові структури, відбудеться переформатування в одну чи іншу сторону більшості і все таке.. Так що в місцеві вибори ми вступаємо в надзвичайно такий складний стан..тому що доки сонце зійде роса очі виїсть .
І на місцевих виборах всій громаді треба звернути увагу на те що нікому в Києві не потрібні наші проблеми, ні наша «комуналка», ні наша дороги, ні крадіжка нашого бюджету -  нікого це не цікавить як владу,може тільки цікавити когось особисто. Виключно як джерело збагачення.Тому нам треба займатися місцевими проблемами самим.

3.По перше,  ми переконані, що наша команда візьме достатньо потужний відсоток  на місцевих виборах. Команда яку я маю на увазі ,  формується навколо проблем міста, ми не беремо назв, ми не беремо виключно якусь ідеологічну суть, тому шо сама ідея партійності на Україні дескридитована  і ми будемо використовувати партійні структури, печатки партій виключно як інструмент. Тому що є норми. Правила гри такі побудовані депутатами Верховної Ради і  ми вимушені підкорятися цим правилам гри.Але ми вважаємо , що головним критерієм є любов до свого міста , до своєї області…

 4.Першочергові заходи:  по-перше, це ліквідація тих надструктур побудованих в міській владі
того над численного апарату управлінців-радників, повернення до нормального мобільного. невеликого по чисельності апарату управління, який можна контролювати і який зможе контролювати ситуацію в місті. А не безліч тих що розплодилися: радники, помічники, позаштатні…І, безперечно, впровадження найбільш ширшого місцевого самоврядування, тобто люди мають самі вирішувати: якщо в них біля будинку будуються супермаркет значить люди мають дати на це добро і їм потрібно в першу чергу , забудовнику розповідати які вигоди принесе цей супермаркет, а не їм це має нав' язувати влада! Це я приклад навів; таких може бути безліч : громада має вирішувати віддавати їм в оренду „Теплокумуненерго” чи не віддавати, громада має вирішувати ліквідовувати РЕУ чи укрупнювати чи може взагалі знищувати, громада має вирішувати чи проводити їм автономне опалення, чи це має вирішувати чиновник в теплому кабінеті , який їздить на гарному авто .. тобто має вирішувати все це громада.

 5.Так, я вважаю себе українським націоналістом . Хоча саме розуміння націоналізму дещо видозмінено в нашій державі , воно набуло якогось такого негативного значення саме завдяки протистоянню не ідеологій, а протистоянню політичних проектів. В нас зараз при владі не політичні партії, а політичні проекти. Тому що рекламістам однаково що рекламувати - Тампакс, Кока-Колу чи політичний проект ..  Вони б’ють по всьому що несе хоч якесь ідеологічне спрямування. Вишукуючи в ньому найгірші риси. Додаючи йому рис невластивих йому . поганих.
В теперішньому стані націоналістичного руху в Україні я в цьму не переконаний.
В Черкасах до влади можуть прийти представники черкаської громади незважаючи на їх колір шкіри, незважаючи на те мовою якою вони розмовлять, незважаючи на їх ідеологічні вподобання. Основний критерій - любов до рідного міста.
Власне ідеологію націоналізму, комунізму, демократії я не ставлю за основу  в місцевих органах влади . По рівню України, по теперішньому стану націоналістичного руху в Україні, я таких перспектив поки не бачу , але і в ненаціоналістичному я теж перспектив не бачу! Тобто повинно відбутися повне переформовування верхніх ешелонів влади, вона має іти знизу і коли все стане врешті решт з голови на ноги , тоді можна бути говорити про якісь позитивні зрушення. Врешті решт у нас чомусь при владі політичні сили називаються ті правими ті лівими ті лівими ті правими. Хоча...
Всі провідні сили за своєю суттю є абсолютно однаковими це все є соціал-популізмом .

 6.По-перше, я вже писав в газеті „Антенна”:  перед першим туром виборів, я вважаю що не треба вибирати з поганого і ще гіршого, на мою думку жоден з цих кандидатів не заслуговує на підтримку , жоден! І є чудова графа внизу – Не підтримую жодного кандидата!

 7.А хто переможе? В решті-решт на мою думку переможе все таки Україна, переможе Український народ. При будь-якому розкладі, будь якому!   Ера цих політичних проектів завершується . Можливо вона відтягнеться на рік-два . три-п”ять, але врешті решт вона все одно завершується. І народ зрозуміє що ці проекти . харизматичні проекти, коли перемагає не ідеологія, а розкручується лідер. Ліплять з нього фотографії ..роблять політичні бізнес бренди. Але врешті решт переможе Україна і в нас довгий і щасливий шлях.