|
|
Культура
|
Патріарх Кирило створить помісну церкву краще за Ющенка? |
|
|
|
|
Автор: Іван Бодхідхарма
|
|
31.07.2010 20:57 |
П'ятниця, 30 липня 2010, 15:14 Я б не писав про черговий візит Московського патріарха (тим більше, що він обіцяв ще не раз повернутися), якби не дві прочанки, яких зустрів на хресній ході на честь Хрещення Київської Русі. Можливо, їхні історії дадуть змогу поглянути на цей візит більш повно, ніж це дозволяють лаковані звіти офіційних ЗМІ. Перший випадок, трагічний. У Сквирському районі на Київщині потонула дитина. Священик УПЦ Московського патріархату, дізнавшись що вона хрещена в УПЦ Київського патріархату, відмовився її відспівувати. Друга історія. В сусідньому Білоцерківському районі в село прислали священика з Росії, щойно відставленого російського військового моряка, всієї релігійної освіти у якого - тримісячні курси. Залишимо за дужками факт, що Московський патріарх приїхав до нас на День Хрещення Києва. Бо ж улітку 988 року було масово хрещено лише киян, а мешканців сучасної Центральної Росії ще й через півтора століття після цього кияни називали "поганами", тобто язичниками. Значно важливіший буквальний текст заяв патріарха Кирила. Він всіляко підкреслював, що УПЦ МП є всього лише частиною російської церкви. "Але потрібно відповідати на деякі наклепницькі вигадки, які спрямовані на те, щоб посіяти нові плевели ворожнечі й підозрілості в єдиній російській церкві", - зокрема, сказав він. "Ви плоть від плоті та кров від крові української культури, української духовної енергії", - сказав про митрополита УПЦ МП Володимира патріарх Кирило, так ніби сам є експертом в "українськості". Особливо часто патріарх вживав словосполучення "Свята Русь"". Іноді складалося враження, що він намагається переконати слухачів, що колись існувала держава з такою назвою: "Коли наш народ жив цією праведністю, і стала називатися наша Вітчизна Святою Руссю". Як відомо, Росія не звалася ніколи Руссю. Московія взяла для своєї нової назви грецьку транскрипцію слова "Русь", а не саме слово "Русь", тому що тоді у Європі й світі було добре відомо, що Русь - це Україна. У Московії елінізований термін "Россия" на позначення цієї країни вперше почала вживати влада лише в XV столітті, з того часу, як там з'являється ідея Москви як "Третього Риму", а московські князі починають претендувати на землі України. Остаточно Московія перейменувалася на Росію за царськими указами 1713 і 1721 років. Наприкінці 18 століття цариця Катерина II своїм розпорядженням наказала народові називатися росіянами й заборонила вживати звичну назву "московитяни". Лише факт: Московська митрополія була заснована 1448 року, і в СРСР чесно святкували її 500-ліття. Тому нині московським діячам лишаються маніпуляції з назвою - "брендом", запозиченим у спотвореному вигляді через п‘ятсот-вісімсот років після князя Володимира. Престиж цього "бренду" предки українців вибороли тяжкою працею й кров‘ю. Треба сказати, нічого нового. Німеччина ледь не тисячу років офіційно звалася Священною Римською імперією, хоча внесок германців в римську історію полягає головно в руйнуванні Риму. Між тим американець Лінкольн любив питати - якщо собачий хвіст назвати ногою, то скільки ніг буде в собаки? Відповідь: чотири, бо від зміни назви зайва нога в собаки не виросте. А що ж сьогодні? В риториці патріарха, як і в попередній візит, спостерігався явний пріоритет мирських цілей. "Більшість поганих людей позбавлена відчуття гумору", - зазначив патріарх. Гарна цитата, якщо не враховувати, що для церкви не буває "поганих людей". "Я відчув, що в Україні є значний потенціал серед країн колишнього Радянського Союзу. Тут і економіка, і природа, і люди енергійні, тому в мене немає сумнівів, що народ України пройде складний період і отримає нову історичну перемогу". Все чудово, але для політика. Київській традиції не властивий стиль відносин, який склався у московської церкви з державою. Київські митрополити могли заперечувати і князям, і гетьманам, і навіть повчати їх. І їм за це нічого не було. Наочним виявом зворотного плазування влади перед гостем стали цілком підлі перешкоджання міліцією виїзду прочан УПЦ-КП на святкування Хрещення Київської Русі, в дусі 2004 року. І це з боку влади, очолюваної президентом, що підкреслює свою набожність. Очевидно, влада боялася що захід УПЦ Київського патріархату в столиці в день Хрещення Русі-України, що й так виявився більш масовим за заходи за участі патріарха Кирила, поставить питання: так хто від кого "відколовся". Схоже, що церква в зрадженому політиками суспільстві лишилася чи не єдиною силою, принаймні, в Центральній Україні, яка без грошей здатна зібрати великі маси людей. Цікаво, що саме в той час, коли ієрархи Київського Патріархату йшли в гущі святкового натовпу, Верховна Рада в радіусі кількасот метрів була оточена залізними щитами і загонами "Беркуту" - туди туди завітав Московський патріарх. Хоча, є й інші, обнадійливі моменти. Очевидно, навіть у ході візиту тривала дискусія, хто до кого поїде - президент Янукович до Кирила, чи навпаки. Треба сказати, президент Янукович уже не бігав за Кирилом як минулого року. Склалося враження, що московський гість спочатку навіть взявся нажахати президента. Привітання Януковичу від патріарха з днем народження прийшло за день до самої події, всупереч усталеній традиції. Потім московський гість взявся густо згадувати Чехова: "Я з дитинства любив читати Чехова. Мені це дуже допомагало у важкі шкільні роки, коли ще була антирелігійна ситуація в країні, і я як віруючий перебував під утиском. Спогади про оповідання Чехова допомагали з гумором ставитися до тих людей, які намагалися мене перевиховати". Однак, президент відпустку так і не перервав, і "Магометові" довелося йти у гори, а не навпаки. В цілому візит Московського патріарха можна вважати успішним для творення помісної Української Православної церкви. Чимало людей відчули, наскільки російський стиль відносин з паствою чужий для України. Частина пастви вже знає, що в регіонах, де переважає Московський патріархат, рівень хвороб суспільства вищий, ніж на решті території країни. Що саме по собі по-особливому ставить питання канонічності. Можливо, якщо патріарх Кирило ще поїздить Україною, в українській церкві об'єднаються якщо не всі, то абсолютна більшість тих, хто ставиться серйозно до православної віри, і хто, власне, і є церквою. Без жовчі, без перекошених облич, з ясним розумінням того, що любити ближнього, в тому числі свою країну - богоугодна справа, єдино можлива для християнина. А в Московського патріархату залишаться приміщення для прийому іноземних гостей. Олександр Палій, для УП © 2000-2010 "Українська правда" Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.pravda.com.ua |
|
|
Олексій Кайда: Роль Митрополита Андрея Шептицького у державотворчих процесах та єднанні церков ще не є глибоко оцінена українською спільнотою |
|
|
|
|
Автор: Іван Бодхідхарма
|
|
30.07.2010 22:36 |
|
29 липня 2010 29 липня 2010 року минає 145 років з дня народження одного з провідних церковних діячів Митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького. Його називають однією з найвизначніших постатей Вселенської Церкви ХХ століття. Вступаючи на митрополичий престол 17 січня 1901 року, Андрей Шептицький сказав, що тільки любов до свого народу спонукала його прийняти на себе цей важкий обов’язок митрополита. Постать його була багатогранною – духовний наставник та провідник, філософ, публіцист, оратор, дипломат, мистецтвознавець, меценат, політик і, найголовніше, громадянин та християнин, який понад усе прагнув християнської єдності між українцями. "Його постать та його роль у державотворчих процесах та єднанні церков ще належно неоцінена. Провідною ідеєю його життя була єдність Христової Церкви та створення Української держави, наділеної християнською душею. Митрополит Андрей любив свій рідний народ, бажав йому щастя, яке вбачав у релігійній єдності", - вважає голова обласної ради Олексій Кайда. "Зближаються часи, - писав митрополит Андрей Шептицький у посланні 1907 року, - в котрих без сумніву будемо покликані до преважної, але й трудної праці над з’єдиненням східних Церков". Його слова були пророчі, бо від часу оголошення незалежності мова йде про те, що сильна держава буде тоді, коли у неї будуть сильні моральні основи – єдина віра, єдина церква. Як політик, Андрей Шептицький також знав, що побудова власної держави неможлива і без економіки. Мудрою і глибокою є його думка: "Завжди бідним є той нарід, який не має свого промислу і в якому торгівлю ведуть чужинці". Ці слова є вкрай актуальними і сьогодні – чужинці роз’єднають нашу церкву, а українська економіка є не в українських руках. Український народ повинен усвідомити це і прикласти всіх зусиль для розбудови єдиної церкви, єдиної держави і єдиної нації. 29 липня 2010 року у Тернополі біля погруддя великого сина українського народу Андрея Шептицького вшанували його світлу пам’ять духовенство, представники депутатського корпусу обласної ради, громадськість. Прес-служба Тернопільської обласної організації ВО "Свобода" |
|
Анатолій Вітів: Досить Азарову-Тігіпку експериментувати над народом! |
|
|
|
|
Автор: Іван Бодхідхарма
|
|
30.07.2010 22:34 |
|
29 липня 2010 Про актуальні питання сьогодення розмірковує заступник голови Всекраїнського об’єднання "Свобода", голова Волинської обласної організації ВО "Свобода" Анатолій Вітів. Згідно з рішенням уряду Азарова-Тігіпка, з 1 серпня 2010 року відпускні ціни на газ для населення зростають на 50%... Cьогодні чи не кожен день приносить українцям все нові та нові "блага" у рамках обіцяного Януковичем фальшивого "покращення життя вже сьогодні". 50-ти відсоткове підвищення ціни на газ для населення – чергове тому свідчення. Хоча перед виборами ця "команда" обіцяла, що газ для населення не подорожчає. При підписанні "харківських угод", коли здавалися національні інтереси України, людей, аби ті не піднімалися на бунт, дурили, що газ дешевшатиме. У результаті ціни зменшилися лише для представників олігархічних кланів, а весь тягар цього "зменшення" тепер переклали на простих людей. Уряд підвищив ціну на газ, навіть не посоромившись того факту, що населення споживає вітчизняний, себто видобутий в Україні газ, і здорожувати на нього ціну – це чистої води грабунок громадян своєї країни. Усе це викриває чергову брехню уряду Азарова-Тігіпка, ще раз підтверджує, що цей уряд служить не народу, а олігархічним кланам. Міністерство юстиції блискавично зареєструвало відповідні постанови, продемонструвавши злагодженість дій уряду Азарова-Тігіпка, коли мова йде не про власні видатки, а про пограбування кишень українських громадян. На довершення уряд Азарова-Тігіпка скасував постанову Кабміну, якою заборонялося підвищувати ціни на газ для населення. Підняття ціни на газ автоматично підніме й тарифи на опалення, гарячу воду… Ціни на газ зростають і для суб’єктів господарювання, які виробляють теплову енергію. Себто, "в комплекті" з підвищенням ціни на газ отримаємо також значне підвищення ціни на тепло, що й так уже коштує захмарно. Тарифи на опалення і гарячу воду зростуть на 20-25%. Надалі нас очікує подорожчання цін буквально на все. Це буде шалений тиск на гаманець простого українця! Якщо вже зараз значна частина людей не спроможна оплачувати за існуючими тарифами, то з їх зростанням прості люди узагалі перестануть платити. Не тому, що не захочуть, а тому, що не зможуть оплачувати такі послуги. Як простому українцю із зарплатою у 600-900 гривень вижити, коли оплата компослуг йому обходитиметься у 700-800 гривень? Драконтівське 50-відсоткове підвищення ціни на газ, як лакмусовий папірець, висвітлило всю ницість та огидність політики подвійних стандартів, яку проводить Партія Регіонів: багатим – усе, бідним – крихти з "барського" (олігархічного) столу. Адже газ подорожчає лише для простих українців і аж ніяк не для великих підприємств. Іншими словами, Янукович по-батьківськи захистив своїх спонсорів-олігархів, які у питанні збагачення демонструють нечувані апетити. "Нове обличчя" влади Януковича, Сергій Тігіпко заявив, що уряд запроваджуватиме штрафні санкції за несплату населенням ком послуг. Спочатку Тігіпко представив у парламент Податковий кодекс, який заганяє український малий та середній бізнес у глухий кут. Тепер він ще й збирається вводити штрафні санкції для населення. Люди ледве зводять кінці з кінцями, а їм уже й погрожують штрафами. Багато українців періодично їздить на заробітки в Росію, Польщу, інші країни, не маючи змоги працевлаштуватись дома. І вони там не мед ложкою їдять, а важко працюють. А тут залишаються їхні сім’ї, яким можуть прислати оті величезні штрафи. Йдучи на вибори, Партія регіонів казала: влада для людей. Тепер можемо підтвердити, що лише для окремої групи людей – із клану Януковича. Маємо розкрити очі на широко розрекламовану олігархічними ЗМІ партію Тігіпка – "Сильна Україна". Це "сильна" партія за рахунок слабких і бідних. Бо це вони проводять антинародні заходи щодо Податкового кодексу, підняття цін. Зараз ми бачимо реальні дії Тігіпка як урядовця. А що буде далі? Якщо людям не видадуть вчасно зарплати чи пенсії або рідні не встигнуть передати гроші з-за кордону, а їхня родина вчасно не сплатить компослуги, то важко уявити, якою буде сума отого штрафу... Урядовці запевняють, що запровадять субсидії для тих, хто опиниться за межею бідності, тобто вони матимуть від уряду необхідну підтримку. Лише наївний може повірити, що уряд Азарова-Тігіпка планує компенсовувати найбіднішим громадянам витрати, пов’язані з підвищенням ціни на газ. Це – чергова брехня, що має заспокоїти, приспати обкрадену людину. Газ підвищують для того, аби відбирати, а не аби віддавати. Перепон в отриманні субсидії сьогодні так багато, що "виб’ють" її у держави одиниці. Селяни вже знають, що приводом для відмови, для прикладу, може бути той факт, що людина має… клаптик городу. Урядові обіцянки – це міф: людей знову поставлять у величезні черги за субсидіями, у яких вони, замість працювати, гаятимуть свій час і нерви, терпітимуть образи та приниження… Тому ВО "Свобода" як у судовому порядку, так і на вуличних акціях домагатиметься скасування антинародного рішення уряду Азарова-Тігіпка та "проФФесора" Януковича про підвищення ціни на газ. Спершу синьо-біла влада "здала" Америці високозбагачений уран, потім – залишила на чверть віку російський флот в Україні, тепер ось безбожного обікрала українців. Поки не пізно – маємо зупинити цей наступ на Україну та українців. Окрім усього цього, уряд планує запроваджувати експерименти із відмовою від пільг і переходом до адресних дотацій. Такий експеримент хочуть запровадити в нас, на Волині, зокрема з оплатою за електроенергію. Експерименти над власним народом – для цієї влади явище звичне. Пригадую, що Борис Клімчук завжди експериментував над волинянами – і в часи Кучми, й зараз. Для того, щоб проводити дієві реформи, потрібно, щоб було реальне зростання економіки країни, щоб зростала зарплата. Доки цього не буде, всілякі експерименти призводитимуть лише до подальшого зубожіння простих людей. Це експерименти заради експериментів, і Клімчук дає на це добро, бо хоче показати, який він слухняний перед Януковичем. За перші 100 днів своєї нової каденції на Волині Борис Клімчук поставив собі "трояка". А яку б оцінку його роботі дали Ви? Я просто дивуюся, спостерігаючи за діями Бориса Клімчука. Скільки років він був послом у Литві, пожив у Європі, а приїхав додому – і знову вертає нас до комунізму. До підприємців починають надходити листи з вимогами збільшити заробітну платню своїм працівникам. А умови для цього влада створила, можливість заробляти більше підприємцям дала? Клімчук повертає старі радянські адміністративно-командні методи управління. Клімчук повертає до влади і "старих кучмістів"… А що тут дивуватись, якщо своїх авторитетних кадрів Партія регіонів на Волині не має? Волиняни соромляться пов’язувати свою політичну кар’єру з цією структурою. Тому й з’являються при Борису Клімчуку такі заступники, як Віталій Карп’юк, такі радники, як колишній його заступник Петро Онищук, екс-голова Іваничівської РДА Анатолій Стаднік, інші одіозні постаті. Упевнений, що до осені ми побачимо у волинській владі ще багато "кучмістів". Тож нічого дивного я не бачу в тому, що Клімчук збирається очолити виборчий список Партії Регіонів до Волинської обласної ради. Чи спроможний теперішній склад обласної ради цьому зарадити? Про її "спроможність" годі говорити! Таку раду давно вже годилося б розпустити. Практично всю каденцію в раді тривало "перетягування ковдри" поміж двома бізнес-угрупованнями – БЮТівців і "нашоукраїнців". Згадайте, скільки гризні було поміж ними за один лише санаторій "Пролісок", який зрештою вирішили "роздерибанити", вимагаючи, щоб облрада заплатила за нього голові ФПО, "нашоукраїнцю" Івану Карпомизу 3 мільйони гривень! Або ж рятувальну станцію на Світязі, яка опинилась у зоні бізнес-інтересів деяких далеко не бідних бізнесменів-"нашоукраїнців"… А що вже казати про Луцький аеропорт, за який в обласній раді тривали постійні чвари! В усіх цивілізованих країнах аеропорт – це великі прибутки, нові робочі місця, нові контракти та інвестиції, нові перспективи. З вирішенням цієї проблеми Волинь перестала би бути провінцією. Бо регіон, який не має власного аеропорту, автоматично перетворюється у депресивний. Але БЮТівці з "нашоукраїнцями", замість керуватись інтересами громади, ніяк не могли поділити землі навколо аеропорту, яка була для них аж надто ласим шматком. То який підйом економіки області може забезпечити така рада, яка не спромоглася відновити роботу аеропорту? Що першочергово робитиме "Свобода", прийшовши у місцеві ради? У першу чергу, переглянути діючу стратегію розвитку області на період до 2015 року та внести відповідні зміни до попередніх сесійних рішень. Необхідно виділити пріоритетні об’єкти соціально-культурного призначення Волині, проаналізувати та переглянути регіональні цільові програми, прийняти рішення про "замороження" або скасування програм, які не фінансуються. Фінансування решти програм здійснювати лише при наявності (прогноз та отримання) відповідного фінансового ресурсу у місцевих та обласному бюджетах тощо. Маємо переглянути і оптимізувати перелік діючих комунальних підприємств, забезпечити ефективне управління ними. Це ті заходи, які припинять дерибан народного майна, який у нас ще досі відбувається. У підсумковому випуску сезону програми "Свобода слова" на "Інтері" лідера ВО "Свобода" Олега Тягнибока назвали у п’ятірці найуспішніших політиків країни. Причому він став єдиним представником опозиції… Це результат системної роботи Всеукраїнського об’єднання "Свобода", яка ніколи не йшла на компроміси там, де треба було відстоювати національний інтерес. Як послідовна ідеологічна партія, "Свобода" не йшла в жодні блоки і завжди несла людям правду, хоч би якою болючою чи неприємною для декого вона здавалася. Тому такий результат є цілком природнім, це лише підтверджує ідеологічне правило: не спинити ідеї, час якої настав. Це і результат роботи тих депутатів, які вже працюють у місцевих радах на Львівщині, Тернопіллі, Івано-Франківщині. Бо наші депутати, на відміну від представників інших політичних партій, працюють послідовно і ефективно, не продаються, як інші "тушки", залежно від політичної кон’юнктури. До речі, Олег Тягнибок, котрий на сьогодні є депутатом Львівської обласної ради, нині має серед львів’ян найбільший рейтинг довіри як політик. Загалом "Свобода" має високий рейтинг довіри по всій Західній Україні, народ прозріває, тож наша популярність зростає і в інших регіонах. І вже всім зрозуміло, що "Свобода" буде представлена як у майбутньому парламенті, так і в усіх місцевих радах Волині. Завдання у нас одне: захищати інтереси простих українців на всіх рівнях влади, змінити систему влади, яка не повинна займатися дерибаном землі чи комунального майна, а має приймати рішення, вигідні або потрібні всій територіальній громаді… 22 липня 2010 року заступникові голови Всеукраїнського об'єднання "Свобода", голові Волинської обласної організації Всеукраїнського ВО "Свобода" Анатолієві Вітіву відзначив свій 50-річний ювілей. Анатолій Вітів – один із небагатьох, хто у далекому 1991 році засновував цю партію. Зараз "Свобода" – одна з найвпливовіших політичних сил – як України загалом, так і Волині зокрема. Розмовляв Микола Федік |
|
Ринок праці корупціонерів: 200 тисяч доларів за посаду |
|
|
|
|
Автор: Іван Бодхідхарма
|
|
28.07.2010 19:09 |
Сергій Щербина, УП _ Середа, 28 липня 2010, 18:00 Богдан Преснер. Фото з сайту Мінприроди  Генпрокуратура завершує розслідування першої гучної справи щодо vip-посадовця з нової влади - колишнього заступника міністра екології Богдана Преснера. Звільнений чиновник вже вивчає матеріали справи, після чого вона буде передана до суду. Речник Генпрокуратури Юрій Бойченко повідомив "Українській правді", що матеріали для ознайомлення були передані Преснеру минулого тижня. В принципі, законодавство не обмежує час на вивчення власної кримінальної справи, але в разі затягування слідчий може скласти графік для обвинуваченого. "Там справа не об'ємна. Я думаю, що протягом якогось місяця він ознайомиться", - зазначив Бойченко. Богдан Преснер був затриманий на початку червня 2010-го. Йому загрожує від восьми до дванадцяти років. На стільки тягне стаття, за якою йому було висунуто обвинувачення - "одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище" (частина 3 статті 368 Кримінального кодексу). За офіційним повідомленням прокуратури, чиновник хотів "одержати винагороду за сприяння в призначенні на посаду керівника обласного рівня". Майже миттєво Кабмін звільнив Преснера, а прем'єр Азаров розповів про "серйозну кадрову помилку, за яку необхідно спитати з винних". Декілька днів тому Печерський райсуд продовжив термін арешту екс-чиновнику ще на один місяць - в зв'язку з тим, що "строки утримання останнього під вартою закінчуються, але закінчити досудове слідство у визначений термін не виявляється можливим". У слідчому ізоляторі також перебуває водій колишнього урядовця, якому слідство закидає "пособництво в одержанні хабара", поєднане з одержанням хабара. "Українській правді" стали відомі подробиці подій, які встановило слідство у "справі Преснера". Отже, Богдан Преснер був призначений на посаду заступника міністра у березні 2010 року за поданням міністра Віктора Бойка. До цього Преснер працював старшим держінспектором Держкомітету рибного господарства України. Будучи заступником міністра, у травні цього року Преснер вимагав 200 тисяч доларів хабара за призначення на посаду начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області, але встиг отримати лише 100 тисяч, після чого був арештований. Події розгорталися так. 29 квітня 2010 року до Мінприроди надійшов лист-подання від Одеської обласної адміністрації. Від Мінприроди вимагалося надати згоду на призначення начальника Державної екологічної інспекції в Одеській області. Претендував на цю посаду заступник начальника цієї установи, прізвище якого тримається в секреті, а Преснер за розподілом обов'язків у міністерстві як раз вів екологічні інспекції. 20 травня урядовець викликав претендента на посаду до міністерства для співбесіди. Тоді, за даними слідства, він і почав вимагати хабар у 200 тисяч доларів. В інакшому випадку він погрожував заблокувати призначення. Слідство вважає, що претендент на крісло керівника Одеської обласної екологічної інспекції "був вимушений погодитися на вимоги Преснера". Хоча все одно цікаво, як він збирався "компенсувати" витрати за призначення на посаду. Отже, ранком 28 травня кандидат прибув до приміщення Мінприроди на вулиці Урицького в Києві. Під час їхньої зустрічі, яка відбулась на першому поверсі міністерства, Преснер уточнив свої вимоги: претендент має дати йому першу частину хабара - 100 тисяч доларів цього ж дня. Другу половину хабара він мав віддати вже після призначення на посаду. Того ж дня близько 20 години - а це була п'ятниця, і робочий день закінчився - претендент повідомив Преснеру, що має при собі лише 10 тисяч доларів, з якими він готовий розстатися. Урядовець взяв портфель та запропонував йому вийти з кабінету та піти до ліфту. Вже у кабіні Преснер наказав взяти портфель та жестами пояснив, що претендент має покласти до нього гроші, що той і зробив. Минулі вихідні, і в понеділок 31 травня Преснер зателефонував претенденту з вимогою віддати цього ж дня другу частину хабара у сумі 90 тисяч доларів. Коли жертва шантажу принесла гроші, Преснер запропонував вийти разом з ним з приміщення та сісти до автомобіля "Ауді A6", яким керував водій чиновника. Їдучи до Будинку уряду на Грушевського, заступник міністра наказав претенденту передати гроші водію та вийшов з машини. Неподалік від вулиці Механізаторів кандидат на посаду віддав водію Преснера решту першого траншу - 90 тисяч доларів. Отже протягом 28-31 травня Преснер розбагатів на 100 тисяч доларів. За офіційним курсом на той момент це 792 тисячі гривень, що більш ніж у п'ятсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і за законодавством значиться "особливо великим розміром". Однак довести до кінця свої наміри урядовцю не судилося - правоохоронці його затримали разом з водієм. Преснер свою вину не визнав та від дачі свідчень відмовився. Під час судового засідання, коли урядовцю визначали запобіжний захід, він просив не брати його під варту, посилаючись на свою пневмонію та серцевий напад. Але прокурор підтримав подання слідчого та пояснив, що Преснер може перешкоджати встановленню істини, а здоров'я не заважає йому сидіти в СІЗО. Зрештою суд таки відправив урядовця за ґрати. За прикладом начальника, водій також відмовився свідчити та попросив застосувати до нього підписку про невиїзд, адже він має постійне місце проживання в Києві, має на утриманні мати похилого віку. Але й водія відправили за ґрати. У цій справі існує також постанова суду про проведення обшуку в житлі Преснера у місті Винники Личаківського району Львівщини. Зокрема, суддя дозволив слідчому Генпрокуратури провести обшук у житлі, у тому числі господарських будівлях, гаражах та сараях урядовця. З документів справи випливає, що до правоохоронців із заявою про вчинення злочину урядовцем звернувся сам претендент на посаду - заступник начальника екологічної інспекції Одещини. "Українська правда" намагалася зв'язатися з одеською інспекцією, однак у приймальні керівника сказали, що наразі у відомстві з керівництва є лише в.о. начальника екологічної інспекції - заступник керівника Олег Вахрушев, якого не було на місці. Справа Преснера витягла на світло не лише схеми передачі брудних грошей чиновникам - у кабінах ліфтів та через вірних водіїв. Ця історія окрім всього цікава і розміром корупційних розцінок. Навіть у такій непримітній організації, як обласна екологічна інспекція, можна "заробити" стільки, що призначення керівником оцінюють в дві сотні тисяч доларів. Такі тарифи диктує сам "ринок" корупції. Тобто на своєму місці дрібний чиновник має "наколядувати" стільки, щоб і собі кишені наповнити, і компенсувати витрати, занесені на гору. Скільки тоді "заробляють" чиновники трохи вищого статусу, можна лише уявити. © 2000-2010 "Українська правда" Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.pravda.com.ua |
|
"Кіріл-паті" триває: групу харківців, що їхали на хресний хід до Києва, не випустили з міста |
|
|
|
|
Автор: Іван Бодхідхарма
|
|
28.07.2010 13:52 |
|
27 липня з Харкова до Києва мала рушити група прочан, що воліли взяти участь у хресному ході до річниці Хрещення України-Русі. Серед них були зокрема й активісти ВО "Свободи". Проте мікроавтобус з прочанами так і не зрушив з місця через заборону міліціянтів. Вочевидь, обласне УМВС побачило в учасниках духовної поїздки небезпечних екстремістів, що становлять загрозу життю і здоров‘ю московському патріарху Кірілу (Владіміру Ґундяєву), скандальний візит якого до України триває днями. За розкладом автобус "Mercedes Sprinter" мав від‘їхати від станції метро "Холодна Гора" о 23.00. Незадовго до цього до нього одна за одною під‘їхали три автівки державтоінспекції. Після тривалої розмови з міліціянтами водій орендованого транспортного засобу повідомив пасажирів, що в мікроавтобусі знайдено критичні неполадки, а тому він не може рухатися далі. Намагання свободівців з‘ясувати у працівників ДАІ фактичну причину заборони на виїзд із Харкова були цинічно проігноровані. Нагадуємо, 28 липня поточного року у Києві має відбутися хресна хода, організована Українською Православною Церквою Київського Патріархату до роковин Володимирового Хрещення Русі. Хода запланована за маршрутом від Свято-Володимирського собору до Володимирської Гірки. Як повідомляє офіційний сайт УПЦ КП, станом на пізній вечір 27 липня автобуси з прочанами блокуються в усіх регіонах України, перш за все – західних. Протягом 27 липня до штабу Харківського обласного осередку ВО "Свобода" неодноразово надходили телефонні дзвінки від працівників міліції різного рівня. На питання міліціянтів було дано роз‘яснення, що організована "Свободою" поїздка до Києва носить виключно мирний духовний характер. Харківська "Свобода" переконана, що 27-28 липня в Україні відпрацьовується цинічна схема "покарання" українців, що всупереч планам високого московського "гостя" наважилися мирно відзначити велике національне духовне свято. Брутальне поводження міліції та її мотивація не залишає сумніву в тому, що командування "спецоперацією" проводиться за ланцюжком: обласні УМВС – Міністерство внутрішніх справ – Адміністрація Президента України – Федеральна служба безпеки Російської Федерації. ВО "Свобода" також вважає, що безпрецедентна національно-релігійна дискримінація українців, що чиниться в ці дні, не залишає сумнівів: "пастирський" візит Владіміра Ґундяєва стане надзвичайно знаковим для Віктора Януковича в плані прискорення ганебної опали його адмінстрації. Прес-служба Харківської обласної організації ВО "Свобода" |
|
|
|
|
<< Перша < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Слідуюча > Остання >>
|
|
Сторінка 1 з 44 |
|