Всеукраїнське об'єднання "ВОЛЯ" - Офіційний сайт.

Андрій Калахан

17 листопада 2011 року Україна доволі легко, без особливих політичних баталій отримала новий закон про вибори. Його підтримали всі фракції нинішнього парламенту, група "тушканчиків" "Реформи заради майбутнього" і низка позафракційних депутатів. Конституційна більшість – 366 голосів "за". Мабуть, це стало рекордною підтримкою важливого закону за весь час перебування на посаді Віктора Януковича. Так мирно і спокійно закінчилась річна епопея навколо правил, за якими гратимуть українські політики у 2012 році.

Метаморфози "меншого зла"

І хоча кінцевий результат став цілком прогнозованим, та поведінка опозиційних депутатів відверто здивувала багатьох. На превеликий жаль, українська політика – це не казка. А тому там дуже часто керуються вибором не між добром і злом, а між злом меншим і злом більшим.

Нинішня влада вже майже рік активно педалювала ухвалення "старої нової" змішаної мажоритарно-пропорційної виборчої системи. "Добре було б змінити закон про вибори до Верховної Ради та передбачити вибори за відкритими списками, але при цій владі це зовсім неможливо. Найменше зло – зберегти чинну (пропорційну, – А.К.) систему виборів з суттєвим покращенням якості списків", – стверджувала Юлія Тимошенко на початку 2011 року, 28 січня в інтерв'ю "Українській правді". Приблизно такою ж донедавна була позиція й інших опозиційних сил – "Ми за пропорційну систему відкритих списків, але в нинішніх умовах менше зло – це стара пропорційна система закритих списків. Її треба тільки трішки підкоригувати". До цих вимог додавали ще одну – можливість участі у виборах нині ув'язнених опозиційних політиків, насамперед, Юлії Тимошенко.

І ось настав "час Ікс" – пора вирішувати долю виборчої системи, за якою обиратимуть Верховну Раду. Ще у жовтні, наприклад, Арсеній Яценюк, казав: "Якась змішана система – що з ким збираються змішувати, незрозуміло. Але зрозуміло те, що вони в результаті цього коктейлю хочуть отримати 300 голосів у парламенті". Але, очевидно, в один момент уявлення опозиційних нардепів про те, що є "менше зло", різко змінилося. І коли там заговорили: "Та ми в принципі не проти змішаної системи, але за іншу пропорцію", влада, схоже, зрозуміла – "льод тронулся" і подальші домовленості можливі.

Парламентська опозиція "махає шашкою"

Опозиційні нардепи перед ухваленням виборчого закону багато погрожували, але це, скоріше, нагадувало демонстративне "махання шашкою" – жодна з погроз так і не була реалізована. Так, лідер "Фронту Змін" Арсеній Яценюк закликав: "Опозиція зобов'язана делегітимізувати виборчий процес як такий". Своєю чергою голова фракції "БЮТ – Батьківщина" Іван Кириленко 31 жовтня погрожував: "Якщо більшість не відкличе свій законопроект, опозиція не братиме участь в роботі парламенту". За кілька днів, 3 листопада, він заявить, що парламенту доцільно проголосувати за створення Тимчасової спеціальної комісії з доопрацювання компромісного варіанту закону про вибори народних депутатів, до складу якої увійде половина представників опозиції. "На інші "компроміси" ми не підемо, і це наша спільна позиція з фракцією НУНС", – запевнив Іван Кириленко. Відповідна тимчасова спеціальна комісія (ТСК) у цей день таки була створена у складі 13-ти народних депутатів. Її головою обрали члена фракції "Наша Україна – Народна самооборона", члена партії "Фронт Змін" Руслана Князевича. Його заступником став перший віце-спікер, комуніст Адам Мартинюк. 8 членів ТСК представляли більшість і лише 5 – опозиційні фракції. Тобто, вимога фракцій "БЮТ – Батьківщина" і НУНС про їх 50-відсоткове представництво в комісії була просто відкинута. Опозиція це мовчки проковтнула і далі пішла "на інші "компроміси".

Безпосередньо перед ухваленням закону про вибори влада прямо і чітко дає зрозуміти, що на поступки у частині звільнення опозиціонерів вона не піде. Парламентська більшість на основі Партії регіонів 15 листопада провалює законопроекти про декриміналізацію статті Тимошенко. Парламентська опозиція такий "жест ввічливості" знову ковтає.

Наступного дня, 16 листопада, заступник голови Верховної Ради, один з лідерів "Батьківщини" Микола Томенко відповідально заявив: "Для мене абсолютно очевидно, що завтра ні комісія, ні парламент не готові розглядати законопроект про вибори". Віце-спікер розповів, що парламентська опозиція передала на розгляд тимчасової комісії 20 вимог до виборчого законопроекту.

У цей же день з уст тимошенківців Андрія Кожем'якіна та Сергія Подгорного, які працювали у ТСК, пролунали запевнення, що опозиція "не буде освячувати" законопроект про вибори, якщо до 12-ї години 17 листопада представники провладних фракцій не нададуть відповіді на ключові питання закону про вибори: система, участь блоків і прохідний бар'єр. Подгорний зазначив, що Венеціанська комісія на чолі своїх рекомендацій щодо законопроекту про вибори поставила три головні питання, які мають бути ухвалені консенсусом, зокрема, питання системи, участі блоків та питання бар'єру: "Ці питання були викладені у частині "політичні питання" наших вимог: 1 – змішана система 70% на 30%, при якій 300 народних депутатів обираються за пропорційною системою, а 150 – за мажоритарною; 2 – забезпечення участі виборчих блоків; 3 – зниження прохідного бар'єру на 1% від того, який є у проекті для партій і блоків. На жаль, на ці три фундаментальні питання відповіді ми на сьогодні не отримали". Прикметно, що ця новина на партійному сайті "Батьківщини" вийшла під заголовком "Опозиція не голосуватиме за провладний виборчий закон".

"Не словом, а ділом"

Подальші події показали, що і комісія, і парламент виявились готовими 17 листопада розглядати виборчий законопроект. І відповіді на головні, ключові, фундаментальні питання опозиціонери таки отримали. Щоправда, відповіді негативні. Вкотре парламентська опозиція це мовчки проковтнула і, зрештою, таки "освятила" закон про вибори.

Прикметно, що 17 листопада о 18:44 на УНІАН з'являється інтерв'ю першого заступника голови партії ВО "Батьківщина" Олександра Турчинова. На цей момент у залі Верховної Ради вже закінчив свою доповідь голова тимчасової спеціальної комісії Руслан Князевич. А через хвилину після виходу вказаної публікації розпочалося обговорення законопроекту про вибори. І менше, ніж за годину відбудеться голосування, яке засвідчить, що за підтримки "БЮТ – Батьківщини" і "Фронту Змін" Партія регіонів таки домоглася свого. Голосування, яке в принципі перекреслить сказане Турчиновим журналістці (виділення мої, – А.К.):

"Нічого нового в законі від ПР не було. Вони відкатали брудну схему під час місцевих виборів. Тоді відбулося захоплення місцевих рад Партією регіонів. Тепер вони хочуть захопити Верховну Раду навіть без формальних реверансів щодо прозорості та чесності виборів. Це їх не цікавить. Вони не можуть перемогти чесно, тому й деформують під себе виборче законодавство.

У той же час вони (влада, – А.К,) розуміють, що коли б вибори проводилися за чинним законом, то опозиція перемогла б з великим відривом, навіть з урахуванням їхнього адмінресурсу. Це підтверджують усі соціологічні дослідження останнього часу. Саме тому, що вони не здатні виборювати владу демократичним шляхом, вони намагаються змінити законодавство. Бо вони зможуть провести частину своїх депутатів як "незалежних" по мажоритарних округах (на мажоритарному окрузі значно легше "купити" результат)".

Перед доленосним голосуванням, під час обговорення, той же нардеп Сергій Подгорний скаже зовсім інші речі, ніж напередодні: "Це показ того, як треба знаходити компроміси. Опозиція, вона пішла на компроміс з самого початку, як тільки з'явилися ці законопроекти". Виникає питання – така розв'язка готувалася заздалегідь? Результати голосування за закон про вибори свідчать, що парламентська опозиція, скоріше за все, керувалася гаслом "Нашої України" на парламентських виборах-2002 – "Не словом, а ділом". А діло показало, що насправді дві найбільші опозиційні сили парламенту голосують спільно з "ненависною" їм владою за де-факто нав'язаний останньою закон про вибори.

З'ясувалося, що у ціну компромісу нинішніх нардепів-опозиціонерів не ввійшло звільнення Тимошенко, пропорційна виборча система і ще низка важливих моментів, які раніше на словах декларувалися. "Символічно, що реєстрація законопроекту про вибори і розправа над Юлією Тимошенко відбулися протягом однієї доби", – зазначав у своїй статті на "Українській правді" бютівський нардеп Остап Семерак. Як символічно і те, що він таки підтримав виборчий закон Банкової.

"Тому що "послідовні"

"Тому що послідовний" – такий був слоган Віктора Януковича на виборах 2004 року. Після голосування за виборчий закон "БЮТ – Батьківщини" і "Фронту Змін" напрошується ідея їх передвиборного слогану – "Тому що "послідовні". Адже це показує, з якою легкістю вони можуть перекреслити те, що говорили раніше. Звісно, нікого в українській політиці не дивує, якщо сьогоднішнє "чорне" завтра стане "білим" і навпаки. Обґрунтування знайдуться завжди.

Прикметно, що зі 103 депутатів парламентської фракції "БЮТ – Батьківщина" 62 віддали свій голос за законопроект, фактично пропонований Януковичем. Троє утримались. І жодного (!) голосу "проти". Більшість фракції НУНС, де зараз править бал "Фронт Змін", також підтримала виборчий закон з Банкової. 36 голосів із 66-ти. Щоправда, четверо нунсівців були проти і один утримався. А де ж принциповість? Найцинічніше те, що кнопку "за", виявляється, поголовно натискали і ті народні депутати, які ще вчора у статтях, коментарях, публічних виступах голосно і рішуче критикували принципи, закладені в ухваленому новому виборчому законі. Завтра ці "тому що послідовні" люди, напевне, підуть в округи – Леся Оробець, Іван Кириленко, Олександр Турчинов, Андрій Кожем'якін, Сергій Подгорний, Олена Шустік, Костянтин Бондарєв, Володимир Філенко, Олег Тищенко, Остап Семерак та інші...

Так, наприклад, в очах того ж бютівця Подгорного речі, які він напередодні голосування називав "фундаментальними", потім перетворилися на просто "якісь політичні вимоги". Це, власне, те, що, за словами нардепа, сказаними 16 листопада, для Венеціанської комісії було головними моментами. Вони, звісно, не потрапили у текст ухваленого Верховною Радою законопроекту. Однак після голосування, 17 листопада, Сергій Подгорний вже заявляє, що нібито "в ухваленому парламентом законі про вибори враховано всі умови опозиції та положення, які пройшли схвалення Венеціанської комісії". Мабуть, цьому чоловіку цікаво обманювати насамперед самого себе?

Широка і відкрита дискусія чи кулуарні домовленості?

До речі, щодо Венеціанської комісії: "рішення про вибір виборчої системи мусить бути результатом широких і відкритих дискусій у парламенті за участю усіх політичних партій. Зміна виборчої системи не повинна підривати довіру виборців, політичних партій та громадянського суспільства до виборчого процесу", – йшлося у її висновках. Ні широких, ні відкритих дискусій перед ухваленням закону про вибори ми так і не отримали. Практично все відбувалося за зачиненими дверима. І навіть робота тимчасової спеціальної комісії, як на мене, відбувалася далеко не публічно.

Новий закон став продуктом кулуарних політичних домовленостей чи, швидше, змови між владою та парламентською опозицією в особі "Батьківщини" і "Фронту Змін". Вони не допустили до обговорення жодну позапарламентську партію. ВО "Свобода", "УДАР", "Громадянська позиція" та інші партії фактично залишили за бортом процесу безпосереднього обговорення і ухвалення нового закону про вибори. Думку громадянського суспільства парламентарії також проігнорували. Саме ж "обговорення" у Верховній Раді законопроекту перед його ухваленням швидше нагадувало обмін компліментами влади та парламентської опозиції. У цьому можна переконатись, читаючи стенограму засідання на офіційному парламентському веб-сайті. То про яке дотримання вимог Венеціанської комісії можна говорити?

Чи вчать нинішніх демократів помилки попередників? У 2002-му році діяла змішана система виборів. У західних областях мажоритарник, який балотувався від "Нашої України", майже гарантовано отримував мандат. Але післявиборчі реалії були іншими. Пам'ятаю, як кілька волинських нардепів, обраних у мажоритарних округах від "Нашої України", вже через кілька місяців після виборів перебігли "до Кучми", у більшість, сформовану на основі "За ЄдУ". Тоді цей провладний блок програв пропорційну складову виборів, але складова мажоритарна дозволила їм отримати владу у парламенті.

"Хороший" і "поганий" законопроекти з Банкової

"Наперсточники" від опозиції делікатно обходять той факт, що країна по суті отримала закон про вибори з Банкової. Електорату розказують, що, буцімто, було два варіанти – ухвалити "поганий" законопроект, який вносила більшість (текст, внесений Єфремовим, Шаровим, Рибаковим, Олійником, Мартинюком та Козубом, № 9265-1) і "хороший" законопроект, напрацьований тимчасовою спеціальною комісією за участі опозиції (№9265-д). Сам голова ТСК Руслан Князевич зазначив, що у кінцевому результаті комісія за основу взяла текст закону, який розробила робоча група із вдосконалення виборчого законодавства. Варто нагадати, що вона створена указом Віктора Януковича і очолив її Міністр юстиції Олександр Лавринович. Окрім нього, туди ввійшла низка інших "знакових" осіб, таких як Олена Лукаш, Михайло Охендовський, бютівські "тушки" Андрій Портнов та Валерій Писаренко.

По суті ж, ми маємо два законопроекти від влади – "депутатський" Єфремова і "чиновницький" Лавриновича. Різниця між ними мінімальна – "хрін редьки не солодший". Це, наприклад, визнає у своєму інтерв'ю "Українському Тижню" голова Комітету виборців України Олександр Черненко: "Як тільки документ з'явився на сайті ВР, я його проаналізував і побачив, що він на 95 % ідентичний проекту робочої групи. Мало того: я скачав цей файл і подивився його властивості, так от, по них видно, що файл створений в Адміністрації Президента (сміється). Все просто, як бачите. Ніхто не ховається, хоч би заради пристойності".

Втім, навіть самі "регіонали" відверто визнають, чиїм насправді є так званий "хороший" закон, ухвалений Радою. "Я абсолютно переконаний, що Президент як глава держави, як Гарант Конституції, той закон, який фактично він ініціював і для створення якого організував усі умови, підпише", – розповів УНІАН представник Президента у Верховній Раді України, народний депутат від фракції Партії регіонів Юрій Мірошниченко.

Ціна компромісу: Коли 3 більше, ніж 17

Парламентська опозиція радіє – "це ж неабиякий здобуток". Із переліку 17 її вимог враховані, а лише 3 – ні. Неабияка перемога, неабиякий компроміс. До речі, а нікого не дивує, з якою легкістю Партія регіонів згодилась піти на ці 17 поступок? Ми не бачили ні блокувань трибуни, ні бійок, ні запальних дискусій: хіба нікого не дивує і те, як легко віддала "Батьківщина" і "Фронт Змін" решту 3 вимоги – зниження прохідного бар'єру, участь блоків і змішана система за принципом 300 депутатів-"пропорційників" на 150 депутатів-"мажоритарників"? Зрештою, в самій Партії регіонів зізнаються, що парламентська опозиція не дуже і наполягала, наприклад, на збереженні блоків. Чомусь у "Фронті Змін" і "БЮТ – Батьківщині" фундаментальний набір питань назвали "політичним". Мабуть, через те, що термін "політичні питання" в очах українського виборця часто несе відтінок негативу, неважливості, другорядності. Підтверджують це і слова народних обранців безпосередньо перед ухваленням "компромісного" закону. "На жаль, звичайно, якісь політичні вимоги були не враховані", – стверджував перед голосуванням бютівець Сергій Подгорний. "На жаль, у деяких принципових політичних позиціях досягти домовленостей не вдалося", – зазначив Микола Мартиненко із "Фронту Змін". Епітети "деякі", "якісь" так і наштовхують виборця на думку: "Подумаєш, нічого геть страшного не сталося". Насправді ж ці питання є першочерговими і базовими. Саме вони насамперед і визначають систему виборів, а, отже, і те, якою буде законодавча гілка влади країни наступні 5 років. І тому, якщо поставити на одні шальки терезів 17 процедурних вимог, а на інші – 3 "політичні", то переважить друга. І це добре розуміють у Партії регіонів.

Фальсифікації мінімізовані, але "в українських реаліях можливо все"?

Часто шулери застосовують з довірливими громадянами нехитрий прийом. Йде гра, і у ній шулер спочатку програє. Довірливий гравець радіє, входячи в азарт. І з кожним разом ставки зростають. І ось наступає момент, коли шулер перестає грати в піддавки. У кінцевому результаті довірливий громадянин втрачає все. Те, що відбулося між владою і парламентськими опозиціонерами, дуже нагадує такий процес. "Фронт Змін" і "Батьківщина" радіють, що отримали закон, який нібито позбавляє владу можливості робити фальсифікації. Але в кінцевому результаті ці партії можуть втратити перемогу через ці, тепер дрібні, а раніше принципові "політичні моменти".

І "Батьківщина", і "Фронт Змін" зараз активно запевняють виборців, що ухвалений закон дозволяє "мінімізувати фальсифікації. Але чи вони самі вірять у таку можливість? Нотки невпевненості вже відчуваються у самого голови тимчасової спеціальної комісії Руслана Князевича з "Фронту Змін". Він в ефірі каналу ТВі зазначив, що "в умовах українських реалій можливо все, а тому передбачити контрзаходи для всіх випадків, як, наприклад, підкуп виборців, не можна".

Парламентська опозиція: Виграти битву, але програти війну?

Звісно, досвідчені парламентарії з табору "Батьківщини" і "Фронту Змін" насправді радіють і підвищенню прохідного бар'єру. Бо це значно зменшує шанси отримати фракції у новому парламенті інших опозиційних сил. Але чи в цьому бажанні "біло-сердешних" та "біло-салатових" хитро переграти своїх соратників чи то пак, конкурентів по опозиційному таборі вони не переграють самих себе? Адже, як не крути, а політичні шулери з Партії регіонів значно досвідченіші за своїх колег з партій Тимошенко і Яценюка. І якщо в лавах останніх думають, що підвищенням прохідного бар'єру вони відсікають конкурентів на електоральному полі, то це може зіграти з ними злий, навіть фатальний жарт. Бо у разі проходження, скажімо, "Свободи", голоси її виборців залишаються цілими. Інакше голоси тих сил, які не пройдуть, дістануться партії влади і та отримує додаткові депутатські місця. І саме ці "бонусні" депутатські багнети можуть допомогти створити нинішній владі більшість при результатах приблизно 50 на 50. І чим вищий прохідний бар'єр, тим більшим є цей бонус. Це добре розуміють у Партії регіонів. За словами відомого політолога Олексія Гараня, запровадження 5-відсоткового бар'єру – "це явне підігравання влади власним інтересам. Це зрозуміло усім, і Європі зокрема". Тому "Фронт Змін" і "Батьківщина", погодившись на підвищення бар'єру, збільшили свої меркантильні шанси виграти битву. Але й цим відверто підіграли владі, зменшивши спільні шанси опозиції виграти війну.

Власне, те, що Партія регіонів збільшила виборчий бар'єр, є найкращим спростуванням міфу, який поширюють про "Свободу" її конкуренти з тої ж "Батьківщини". Якби націоналістична партія дійсно справді була проектом влади, то та створила би усі умови для проходження свого сателіта у Верховну Раду. Цього ж ми не бачимо. В той же час, співпраця "Фронту Змін" і "Батьківщини" з Партією регіонів цілком реальна і очевидна, що і показало голосування 17 листопада.

Наслідком нового закону про вибори можуть стати "хороші хлопці", що "самовисунуться" у мажоритарних округах і розказуватимуть людям щось на кшталт "ми не політики, а господарники", "ми не влада і не опозиція". Така "аполітичність" і "позапартійність" особливо вигідні в умовах тотальної зневіри у політиці, що панують у суспільстві. На руку таким "хорошим хлопцям" і скасування графи "проти всіх", і сам факт спільного голосування за виборчий закон влади і парламентської опозиції. Останні місцеві вибори чітко показали, що під маскою претендента-аполіта часто криється кандидат від влади. "Якщо буде змішана система, то вже зараз зрозуміло, у який спосіб до коаліції заганятимуть мажоритарників", – вважає політолог Олексій Гарань.

Закон про вибори: Найбільша цьогорічна перемога Януковича?

Новий закон про вибори і голосування за нього можна назвати найбільшою внутрішньополітичною та зовнішньополітичною перемогою режиму Януковича за останній рік. Таку тезу опосередковано підтвердив спікер Володимир Литвин. На його думку, це рішення Ради "має не тільки внутрішнє значення, але й міжнародне звучання, оскільки розробка та прийняття закону про вибори перебували під пильною увагою європейських структур". Парламентська опозиція, підтримавши виборчий закон, дала владі солідний карт-бланш. Можливо, навіть у самій Партії регіонів на такий подарунок не сподівалися. Бо об'єктивно, українська дипломатія на міжнародній арені з часу "посадки" Юлії Тимошенко зазнавала суцільних провалів. Але що не вдавалося Міністерству закордонних справ, те вдалося Верховній Раді. Тепер підтримка "Батьківщиною" і "Фронтом Змін" закону про вибори дала підстави європейським політикам вважати, що в Україні з демократією не все так погано. Після цього втрачають сенс будь-які намагання опозиції апелювати до Європи, скажімо, щоб там вжили санкцій проти нинішнього режиму. "Ми відзначили ухвалення українським парламентом закону про вибори народних депутатів. Можна тільки вітати, що закон було ухвалено більше ніж 80% голосів за підтримки всіх партій, представлених у парламенті. Це – позитивний сигнал для демократії в Україні", – йдеться у коментарі Європейської комісії, який з'явився після голосування за виборчий закон. "Це позитивно, що широка більшість у парламенті України в даний час погодилася на новий закон про вибори", – написав Міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт. Потепління у стосунках із Заходом внаслідок спільного голосування за виборчий закон відчувається і в коментарях інших європейських політиків. Тому дії парламентської опозиції на руку владі напередодні грудневого саміту Україна–ЄС. Адже через це значно збільшились шанси на парафування угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом. А успіхи у зовнішній політиці режим Януковича однозначно потім використовуватиме у передвиборній агітації. Бо у внутрішньополітичних справах їм хвалитись особливо нічим.

Тож, те, що відбулось, нагадує біблійну історію про Ісава, який продав своє право первородства за миску юшки з сочевиці. Звісно, у самій партії влади отриманим результатом цілком задоволені. Про це свідчать коментарі її очільників. Так, перед спільним голосуванням один зі спікерів Партії регіонів нардеп Володимир Олійник зазначив: "Ми (очевидно, влада і парламентська опозиція, – А.К.) показали школу мудрості в цьому питанні. І я хочу сказати, що, безперечно, це добрий прецедент, який повинен послужити нам в подальшому, щоб ми в українському парламенті навчились домовлятись заради України. І, безперечно, ставити інтереси України вище партійних амбіцій". Як на мене, то тут під терміном "Україна" розуміється Партія регіонів. Пан Олійник досить прозоро натякнув, що в парламенті нового скликання подальша співпраця "регіоналів" з так званими "демократами" цілком ймовірна і можлива.

Партія регіонів при ухваленні нового закону про вибори обійшлася "малою кров'ю". Звісно, якщо це можна назвати кров'ю. Побоювання про те, що навіть "свої" закон про вибори не підтримають, не справдилися. Ба більше: взамін непринципових процедурних поступок парламентській опозиції партія влади отримала саме ту виборчу систему, яку вже давно планувала і саме той виборчий бар'єр, який потрібен. Декларована парламентськими опозиціонерами отримана "прозорість виборчого процесу" може легко розбитись об судову систему, контроль над якою команда Януковича за останній рік ще більше посилила. Далі справа – за грішми й адмінресурсом. Ці та інші механізми добре апробовані під час місцевих виборів 2010 року. Їх результат відомий – мажоритарники і демократичні "тушки" дозволили сформувати Партії регіонів свою більшість усюди. Всюди, окрім трьох областей, де "Свобода" їм просто це не дала це зробити. Окрім того, влада за допомогою "компромісного" виборчого закону фактично вийшла із суцільної хвилі негативу на свою адресу в очах міжнародної спільноти. Тож, чи не викопали шулери в особі парламентських опозиціонерів собі ж яму? Покаже час.